Цей моніторинг — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих ввімкнень, гостьових студій) на дотримання стандартів і вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути.
Детальніше — в методології моніторингу, яку ми оновили з 2024 року з урахуванням думки телевізійників. Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону. А підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за січень — березень 2024 року читайте тут (перша частина) і тут (друга).
Телеканал «Інтер» (8:00–12:00 16 квітня)
Зміст ефіру
Структура ефірного блоку каналу була звичною для ранкового слота: щопівгодини були 10-хвилинні випуски новин, решту часу — гостьові студії. З 10-ї ранку години починалися 13-хвилинними новинами, продовжувалися гостьовими студіями. Новини вела Лілія Налягака, гостьові студії по черзі вели Олексій Фадєєв і Олександр Васильченко.
В ефірі були такі сюжети:
про посівну на Нікопольщині,
про посівну на Прикарпатті,
про ліквідацію наслідків падіння уламків ракети у Дніпрі,
про операцію на головному мозку в Ужгороді,
про фотовиставку у Брюсселі про українців-утікачів з-під окупації,
про те, як живуть жителі прифронтового Гуляйполя,
про ситуацію на східному фронті,
про проблеми з водою у Кушугумській громаді на Запоріжжі,
про ініціативу Макрона про припинення бойових дій на час Олімпіади,
про можливу протидію ворожим КАБам,
про евакуйованих до Буковини з прикордонних районів Сумщини,
про невиплати допомоги підприємцям, постраждалим від ракетного удару по ринку в Черкасах у вересні 2023 року,
про овочівництво на Одещині,
про питання розблокування допомоги Україні в США,
про те, чи зможе Європа замінити США в допомозі Україні,
про новітні розробки українського ВПК,
про заворушення в Грузії щодо розгляду парламентом законопроєкту про іноагентів,
про відновлення 110-ї окремої мотострілецької бригади,
про повені в Росії,
про студію друку, відкриту ветераном війни у Черкасах,
про відбудову в Довгенькому на Харківщині,
про притулок для дітей на Хмельниччині,
про важко пораненого бійця на реабілітації у Львові.
Були прямі ввімкнення:
про наслідки обстрілів і бомбардувань населених пунктів Харківщини,
про наслідки ворожих обстрілів Сумщини та Чернігівщини,
про ситуацію на Миколаївщині та Херсонщині,
про наслідки ворожих обстрілів на Запоріжжі,
про наслідки ворожих обстрілів на Дніпропетровщині,
Гостями ефіру були:
Іван Федоров, голова Запорізької ОВА, про наслідки обстрілів цивільних населених пунктів області, про удар ЗСУ по військовому об’єкту в окупованому Бердянську, про накопичення ворогом військової техніки на окупованій частині Запоріжжя, про відбирання окупантами житла у людей.
Тарас Висоцький, перший заступник міністра агрополітики, про ціни на овочі, про тенденції з цінами на ринку, про очікування від врожаїв, про блокування українського агроекспорту Польщею та обмеження від ЄС.
Олег Синєгубов, голова Харківської ОВА, про наслідки ворожих обстрілів і ракетних атак по Харківщині, про ситуацію з електрикою в Харкові.
Олена Шуляк, народна депутатка, співавторка законопроєкту, про законопроєкт щодо можливості добровільної мобілізації засуджених.
Андрій Ковальов, речник Генштабу, про ситуацію на різних напрямках фронту, про добові втрати ворога.
Ілля Несходовський, економіст, керівник аналітичного напрямку мережі «АНТС», про компенсації при працевлаштуванні вимушених переселенців, про збільшення кількості ФОПів.
Андрій Вігірінський, юрист, аналітик, про перспективи ухвалення Конгресом США допомоги Україні та в якому вигляді ця допомога може бути проголосована, про вплив розвитку подій на Близькому Сході, про позицію Трампа, про спроможності Європи замінити США в допомозі Україні, про ідею Макрона про «олімпійське припинення вогню».
Сергій Воронов, офіцер «Легіону свободи», про ситуацію на фронті під Новопавлівськом.
Порушення стандартів
Стандарт достовірності інформації
Стандарт порушували 63 рази (майже по 16 порушень на годину ефіру в середньому).
Із соцмереж і телеграм-каналів брали інформацію і відео у 8 випадках. Скористалися телеграм-каналами ударної групи «Чорний лебідь», полку «Азов», 95-ї та 79-ї окремих десантно-штурмових бригад, 3-ї окремої штурмової бригади, використовували відео з ворожих анонімних телеграм-каналів. Скористалися сторінкою Нацполіції у соцмережі.
Було 16 узагальнених розмитих псевдопосилань. Так «посилалися» на Генштаб, Чернівецьку і Дніпропетровську ОВА, міськраду Черкас, Білий Дім і МВС Грузії. Інші псевдопосилання були ще більш розмитими: «за даними департаменту агрополітики» (чогось там на Одещині), «за словами деяких видань», «передають тамтешні ЗМІ» (російські), «місцеві жителі на Сумщині повідомляли», «місцеві жителі повідомляють», «прикордонники повідомили», «сапери кажуть», «медики кажуть», «правоохоронці повідомили».
Було два абстрактних посилання «називають» (невідомо хто) і «закликають» (невідомо хто). І було 19 випадків подачі фактичної інформації без будь-яких посилань на джерела.
Ще 18 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «кажуть у Академії аграрних наук» «у мерії (Черкас) радять», «експерти галузі твердять», «європейські політики кажуть», «кажуть фахівці та пояснюють», «кажуть аграрії», «попереджають у старостаті», «місцеві кажуть», «посадовці наголошують», «мітингувальники називають», «гуляйпільці зізнаються», «люди кажуть» тощо.
Стандарт точності інформації
Стандарт порушували 22 рази. 15 разів це були невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Наприклад, повідомлення про виділення Нідерландами 4 млрд євро Україні «перекривали» просто красотами Нідерландів, а потім якимись «паркетами». Незрозуміло до чого показували зокрема генсека НАТО Столтенберга. Або таке: в сюжеті про пораненого бійця розповідь про конкретний його бій «перекривати» відео якогось іншого випадково взятого з архіву бою. Так робити геть некоректно.
Невідповідно ілюстрували 3 прямих ввімкнення. Наприклад, кореспондентка розповідала про підрив на міні трактора на Харківщині, а «ілюстрували» це відео оранки трактором. Або ж казала про планові відімкнення електрики, а показували, як люди сідають чи то в тролейбус, чи то в автобус.
Невідповідно «ілюстрували» 3 розмови з гостями. Наприклад, говорили з народною депутаткою Оленою Шуляк про законопроєкт щодо можливості добровільної мобілізації засуджених, а «ілюстрували» це відео якогось шикування і нагородження чинних військових. Повна нісенітниця, як на мене.
У сюжеті кореспондентка називала 24 лютого 2022 року «початком війни».
Стандарт відокремлення фактів від думок
Стандарт порушували найбільше — 226 разів (по 56,5 порушення на годину ефіру в середньому). Майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій.
Емоційні оцінки: «на найгарячіших напрямках», «залишається одним з найгарячіших», «у найгарячішу фазу боїв», «найпекельніші дні оборони», «гатили з артилерії», «гатили з мінометів», «наробили лиха», «тривожні події», «найсмертоноснішою зброєю», «зруйнованого вщент селища», «понівечені три приватні оселі», «наслідки жахливих ударів», «чудом минулося без жертв», «на щастя, постраждалих немає», «нічого, на щастя, не загрожує», «лише дивом ніхто не загинув», «скандальний законопроєкт» тощо.
Просто оцінки з будь-яких приводів: «ситуація на лінії фронту залишається напруженою», «найскладніша ситуація», «ситуація важка», «потужні бомби», «підступних обстрілів ворога», «завдають нищівної шкоди», «проблему з електропостачанням», «проблеми з водою», «а ось з цим якраз часто-густо проблеми», «відчайдушно намагаються жити як раніше», «невеликими групами», «вдала робота», «величезна кількість», «героїчні оборонці», «стійко переживає випробування», «але як кажуть, диявол ховається в деталях», «і вибір складний», «варіант досить суперечливий», «дуже чітко озвучив», «ніч пройшла спокійно», «нехитрий побут», «таких знахідок тут прірва», «повним ходом іде підготовка до старту посівної», «несподіване рішення», «унікальна операція», «активно працює», «завдають величезної шкоди», «тривалої реабілітації», «радо спілкується», «невеличкий кіоск», «у людному місці», «на вулицях затишно» і подібні.
Міркування журналістів: «О спорт, — ти мир, але це неточно» (обидва ведучих у підводці). «Винищувачі західного зразка точно обмежать зони дії російської авіації» (сюжет Світлани Чернецької). «Сучасні технології, дрони та роботи — ось що нам потрібно зараз, щоб мати перевагу над ворогом» (сюжет Михайла Манилюка). «Здавалося б, природа-матінка наробила лиха по самі вінця, і слід думати, як рятуватися, але ж ні» (сюжет Ганни Басової та Катерини Кравець).
Ведучий гостьової студії Олексій Фадєєв одного разу давав «корисну пораду» і не авторизував її: «Ви підприємець і маєте вільні вакансії? Візьміть внутрішньо переміщену особу, вам ще й компенсацію виплатять».
І було 2 безпідставних узагальнення: «тож скоро, сподіваються мешканці, до села відновлять електропостачання», «не сидять склавши руки і місцеві жителі».
Стандарт повноти інформації
Було 4 порушення.
Не досить було гостя Андрія Вігірінського представляти лише як «юриста, аналітика».
Тричі бекґраундове відео ракетно-дронової атаки Ірану по Ізраїлю не титрували ні датою, як це належить, ні навіть просто як архівне.
Етичні порушення
Розмову з народною депутаткою Оленою Шуляк про законопроєкт щодо можливості добровільної мобілізації засуджених «ілюстрували» відео чинних військовослужбовців, людей на лікарській комісії тощо. Частина цих людей була в кадрі крупним планом, цілком пізнаваними, а за кадром у цей момент ішлося про засуджених. У такий спосіб створюється негативна асоціація, яка є неприпустимою не лише з точки зору стандарту точності, а й з етичних міркувань.
Інші зауваження
Наостанок ведучий «передавав слово колегам», без уточнень, що то будуть за колеги.
Цього дня дуже часто забували про фемінітиви: «Катерина Карпінська, лікар-невролог…» (титр в сюжеті Мар’яни Мартин), «відео РФ, країни-агресора» (титр на всьому ворожому відео), «Яна Вікнянська, діловод…», «Альона Атаманюк, перший заступник голови…» (титри у сюжеті Ольги Лучек), «Ірина Удод, директор департаменту…» (титр у сюжеті Станіслава Кухарчука), «Любов Тимофіїв, начальник служби…» (титр у сюжеті Марічки Золотої), «Наталія Гуменюк, начальник…» (титр на синхроні), «Флоренс Бавер, регіональний директор…» (титр у сюжеті Юрія Куцого й Ірини Іванової), «Ольга Стефанішина, віцепрем’єр-міністр…» (титр у сюжеті Ірини Іванової, при цьому в закадровому тексті кореспондентка казала грамотно «віцепрем’єр-міністерка»), «розпитаємо в Олени Шуляк, народного депутата» (ведучий Олексій Фадєєв і титр на гості).
Елементи політичного піару
Проявів політичного піару в межах проаналізованого ефіру каналу цього дня не було.
Наративи роспропаганди й токсичні медіаперсонажі
У гостьовій студії був Андрій Вігірінський, «юрист і аналітик», який свого часу був постійним гостем-«експертом» телеканалів «112», ZIK, NewsOne та «Перший незалежний», а за даними розслідування Bihus.Info, ще й згодом отримував гроші за позитивні згадки Анатолія Шарія. Цікаво, що пан експерт дуже обережно, але все ж змальовував картину, що військова і фінансова допомога не буде ухвалена Конгресом, а Європа неспроможна своєю допомогою замінити США. Хай це не прямий російський наратив, але грає на користь російського наративу «Захід зрадить Україну».
Резюме
Новинна складова проаналізованих чотирьох годин ефіру каналу була такою: 6 репортажних сюжетів і 5 прямих ввімкнень. У гостьових студіях побувало 4 ньюзмейкери.
Стандарти журналісти каналу порушували 316 разів. Це по 79 порушень на годину, або ж більш як по порушенню на хвилину ефіру в середньому. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 226 разів, майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 63 рази. Найбільше було подачі фактичної інформації без будь-яких посилань на її джерела. Стандарт точності порушували 22 рази, головно некоректним поєднанням картинки й тексту. Крім того, 4 рази порушили стандарт повноти інформації. Інші стандарти не порушували, натомість було одне порушення етичних норм журналістики.
Проявів політичного піару в проаналізованому ефірі каналу цього дня не було. У гостьовій студії каналу побував токсичний гість — «юрист і аналітик» Андрій Вігірінський, який тезово обґрунтовував російський наратив про «здачу України західними союзниками».
Телеканал «Ми — Україна» (14:00–18:00 16 квітня)
Зміст ефіру
Структура ефіру каналу була стандартною: ефірні години починалися 15-хвилинними новинами, продовжувалися гостьовими студіями. Новини вели Ігор Пупков і Віра Свердлик, гостьові студії вели спочатку Олена Цинтила і Микита Михальов, згодом — Вікторія Малосвітна і Богдан Машай.
В ефірі були такі сюжети:
про бої на Авдіївському напрямку,
про виживання людей у прифронтовому Гуляйполі,
про наслідки негоди на Запоріжжі, Кіровоградщині та в Кривому Розі,
про прогнози щодо відповіді Ізраїлю на повітряну атаку Ірану,
про виплати ВПО,
про нові розробки української зброї,
про питання розблокування допомоги Україні в Конгресі США,
про нове російське ІПСО про нібито ухилянтів за кордоном,
про можливі формати міжнародного трибуналу для Росії,
про відновлення важкопораненого воїна без ноги й обох рук.
Було пряме ввімкнення про розгляд ПАРЄ питання передачі російських активів Україні.
Гостями ефіру були:
Дарина Марчак, перша заступниця міністра соцполітики, про підвищення пенсій, про зміни в субсидіях, про контроль Пенсійного фонду за змінами майнового стану субсидіантів, про ідентифікацію пенсіонерів, які отримали статус ВПО до початку великої війни, про перерахунок пенсій для пенсіонерів, які працюють.
Руслан Приходько, заступник міністра у справах ветеранів, про цифровізацію і спрощення порядку оформлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, про пільги й державні гарантії ветеранам з інвалідністю і членам родин загиблих на фронті.
Петрас Ауштрявічус, депутат Європарламенту, про настрої в Європарламенті щодо ситуації в Україні, про макрофінансову допомогу ЄС Україні та про військову допомогу.
Артем Мартинюк, в.о. генерального директора «Українських розподільних мереж», про ситуацію в енергетичній системі, про відімкнення на Харківщині, про дефіцит електроенергії й аварійну допомогу від європейських країн, про відновлення зруйнованих ворогом енергооб’єктів, про імовірності віялових відімкнень електрики влітку.
Євгенія Кравчук, заступниця голови Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики, про засідання Парламентської Асамблеї Ради Європи, про питання передачі Україні заморожених російських активів, про питання посилення українського ППО, про резолюцію щодо невизнання легітимності Путіна як президента Росії.
Петро Черник, полковник у відставці, про загальну ситуацію на фронті, про ситуацію під Часовим Яром, про ситуацію з бомбардуваннями КАБами, про небезпеку від використання ворогом ракет Х-69, про знищення російських дальніх РЛС і літаків А-50.
Олег Пендзин, член Економічного дискусійного клубу, про подорожчання долара і подальший прогноз, про низьку інфляцію, про надходження фінансової допомоги від ЄС і Японії.
Аркадій Мілман, голова програми вивчення Росії Інституту досліджень національної безпеки, експосол Ізраїлю, про можливі сценарії відповіді Ізраїлю на ракетно-дронову атаку Ірану, про недієвість економічних санкцій проти Ірану та проти Росії.
Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради, про позиції Польщі і ЄС в питанні українського агроекспорту до Європи, про ймовірні обмеження на український агроекспорт від ЄС, про необхідність для України пошуку нових ринків збуту аграрної продукції.
Максим Яковлєв, завідувач кафедри міжнародних відносин Києво-Могилянської академії, про причини ескалації Росією ситуації навколо ЗАЕС, про значення міжнародних дипломатичних майданчиків, таких як Радбез ООН, про перспективи реформування ООН.
Аліна Бондарчук, заступниця керівника Центру протидії дезінформації, про російське ІПСО щодо «ухилянтів» на курортах, про технології просування ворожих ІПСО в тіктоку, про співпрацю Центру з адміністрацією Тіктоку, про питання доцільності повного блокування соцмереж чи месенджерів, про російські наративи для західної аудиторії.
Денис Попович, воєнний оглядач видання «Апостроф», про можливості швидкого посилення українського ППО, про значення ухвалення американської військової допомоги, про подолання дефіциту артилерійських снарядів у ЗСУ, про прогнози розвитку ситуації в боях за Часів Яр.
Порушення стандартів
Стандарт достовірності інформації
Стандарт порушували 85 разів (більш як по 21 порушенню на годину ефіру в середньому). Із соцмереж і телеграм-каналів брали інформацію та картинку в 11 випадках. Користувалися телеграм-каналами різних підрозділів ЗСУ і ворожими телеграм-каналами «Сызрань», «Астра» та іншими. Показували фото зі сторінки Нацполіції в соцмережі.
Майже половиною всіх порушень стандарту були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації (39). У такий спосіб «посилалися» на Генштаб, Повітряні сили, Головне управління розвідки, Держприкордонслужбу, Міненерго, Херсонську й Сумську ОВА, Пенсійний фонд, Центр протидії дезінформації та ворожий «Росстат». Інші псевдопосилання були більш розмиті: «кажуть місцеві рятувальники», «за даними слідства», «енергетики обіцяють», «розповіли бійці 47-ї окремої механізованої бригади», «ЗМІ повідомляють з посиланням на свої джерела в СБУ», «заявили в Тегерані».
Було 6 абстрактних псевдопосилань: «попередньо», «там же ж написано» (невідомо де), «маємо інформацію», «я бачив відео», «стане відомо» і «просять» (невідомо хто). У 13 випадках подавали фактичну інформацію без посилань узагалі.
Ще у 16 випадках робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «підтверджує Головне управління розвідки», «Центр протидії дезінформації застерігає», «військові розповідають», «прогнозується багатьма експертами», «кажуть міжнародні оглядачі», «кажуть рятувальники», «українські юристи пояснюють», «люди кажуть» тощо.
Стандарт точності інформації
Стандарт порушували 32 рази (по 8 порушень на годину ефіру). Майже все це — 29 порушень було невідповідністю картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Часто ця невідповідність була доведена до повного абсурду. Наприклад, у сюжеті слова «переселенців у центрах зайнятості стало вчетверо більше» «перекривали» відео випадкових людей на Хрещатику. Це всі вони переселенці? І це центр зайнятості? У БЗ про допомогу Харкову від Рівненщини ведуча казала про «потужний генератор», а показували маленькі павербанки тощо.
Повідомлення про заяву Дуди «перекривали» архівом, зокрема з якогось дива показували жнива (хоча зараз — час посівної). А ось ці два КАМАЗи в марафоні постійно показують ще з 2022 року.
Повідомлення про зустріч міністрів закордонних справ Литви та Нідерландів «перекривали» архівним відео роботи українських мінометників на фронті. Усіляким архівним Умєровим і різним відео зброї «перекривали» повідомлення про підсумки 200 днів роботи Міністерства оборони. Зокрема, на словах ведучого «активно працюють і аудитори» показували танк із бійцями на броні.
Невідповідно «ілюстрували» і пряме ввімкнення з засідання ПАРЄ.
Фактична помилка була у підводці про випущені більше як 300 ракет і дронів Іраном по Ізраїлю: «99 відсотків успішно збили ізраїльські ППО». Насправді не самотужки, бо збивали й американці, і британці, і французи, і йорданці.
У фіналі спілкування ведуча представляла гостя виконувачем обов’язків гендиректора «Українських газорозподільчих мереж», тоді як він керує «Українськими розподільчими мережами». Електричними, а не газовими.
Стандарт відокремлення фактів від думок
Стандарт порушували найбільше — 172 рази (по 43 порушення на годину ефіру в середньому). Майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій (168).
Суто емоційних оцінок було небагато: «росіяни щосекунди відчайдушно гатили», «дивом ніхто не постраждав», «скандальні ролики».
Натомість дуже багато було різноманітних оцінок із різних приводів, найбільше — оцінних і урочистих дієслів на позначення простої дії «казати», але були й інші, зокрема такі, що підміняють собою факти: «такі необхідні на фронті», «попри шалену втому», «із численними пораненнями», «лишається у найгіршому стані», «шансів на це було мало», «найгіршою ситуація виявилась», «ворог зосередив великі сили», «застав людей зненацька», «вихідні пройшли у напрузі», «успішно збили», «шанси доволі великі», «потужність українських розробок», «чітко висловили свою позицію», «найважливіше питання», «потужний генератор», «чимало роботи», «щоденна титанічна праця», «великий міжнародний досвід», «велику увагу приділяють», «особливу увагу нині приділяють», «активно працюють», «активно дискутують», «привозять зрідка», «роздають нашвидкуруч», «оперативно підключили», «насправді беруть чималі гроші», «з чималими депозитами», «дороговартісні покупки», «знаменитий 56-метровий шпиль», «відомий письменник» тощо.
Траплялися міркування журналістів, були такі собі «експертні думки» і навіть «настанови»: «Утім, ситуація може вийти з-під контролю Кремля, бо на тлі атаки Ізраїлю Конгрес США планує швидше ухвалити військову допомогу, зокрема й Україні» (сюжет Людмили Гаврилюк). «Разом з тим у цьому плані нема положень про кордон з Мексикою, а це може спричинити незадоволення жорстких консерваторів» (сюжет Олени Гончаренко). «Тож пильнувати стрічку соцмереж і скаржитися на кожне подібне відео — радше, наша з вами відповідальність» (сюжет Ірини Кондратчук).
Було й кілька маркерів авторизації та посилення уваги: «дуже сподіваюсь», «що цікаво», «до речі», «до слова».
Крім того, ведучі гостьових студій 4 рази не авторизували, як належить, власних міркувань.
Стандарт повноти інформації
Було 31 порушення стандарту (це майже по 8 порушень на годину).
У повідомленні про завершення розслідування смертельного ДТП йшлося про якогось народного депутата, його імені так і не назвали.
Не досить було Петра Черника представляти лише як «військового (в сенсі воєнного) експерта», а Дениса Поповича — лише як «військового (в сенсі воєнного) оглядача». Крім того, ведучий представляв Аркадія Мілмана «експосол Держави Ізраїль». І не сказав послом де, в якій саме державі той був?
Архівне відео зустрічі Дуди та Зеленського в Києві не було титроване ні датою, ні навіть просто як архівне. У сюжеті не титрували ні датами, ні архівом бекґраундове відео потоплення російських кораблів українськими морськими дронами.
Але традиційно для каналу найбільше порушень (25) було пов’язано з повною відсутністю інтершуму в БЗ і сюжетах. У сюжетах часом інтершуму просто не було, а в деяких замість інтершуму було музичне шумовиння.
Стандарт доступності подачі інформації
Було 7 порушень стандарту.
Боюся, значній частині аудиторії марафону важко було подужати ось таке: «алгоритми посилають відео у тренди тіктоку».
Давали синхрон президента Зеленського з його інтерв’ю американській телекомпанії PВS, в якому останнє речення президент частково говорив англійською. Якої вся аудиторія телемарафону не знає. А ведучі не переклали, що мали б за стандартом зробити обов’язково (як, до речі, зробили це того дня колеги з Першого каналу Суспільного, даючи цей же синхрон).
Ведуча казала: «Росія взяла таку досить сенситивну тему». Боюсь, не вся аудиторія послуговується такими визначеннями. Ведучий казав: «топполітики говорять».
У розмові з заступницею керівника Центру протидії дезінформації про російські ІПСО гостя оперувала поняттями, які слід було ведучим пояснювати аудиторії, бо точно значна частина аудиторії цих понять не розуміє: «боти», «акаунти», «агрегатори», «тренди тіктока» тощо. Ведучі пояснень не давали, натомість і самі вживали ці ж визначення. І ще ця ж гостя говорила про проєкт Центру «Hate Speech». Ведучі не переклали цю назву для глядачів, які не знають англійської.
Інші зауваження
Двічі забули про фемінітиви: «Ольга Чиканова, спікер…» (титр на синхроні), «Євгенія Кравчук, народний депутат України» (ведуча Вікторія Малосвітна і в титрі на гості).
Резюме
Новинна складова проаналізованого ефіру каналу була слабкою в репортажній частині — лише два репортажні сюжети й одне пряме ввімкнення. У гостьовій студії побували 5 ньюзмейкерів. Із сюжетів найкращим був репортаж Марини Асмолової про бої на Авдіївському напрямку (оператор Костянтин Царенок).
Стандарти журналісти каналу порушували цього дня 327 разів. Це майже по 82 порушення на годину ефіру в середньому або ж майже по 1,5 порушення щохвилини. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 172 рази, майже все це були журналістські оцінки в новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 85 разів. Майже половину з цих порушень становили узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. 32 рази порушували стандарт точності, майже все це були невідповідності між картинкою і текстом у сюжетах і БЗ. 31 раз порушували стандарт повноти інформації, переважною більшістю з цих порушень була повна відсутність інтершуму на відео. 7 разів порушили стандарт доступності подачі інформації. Інші стандарти не порушували.
Проявів політичного піару, російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.
Перший канал Суспільного (18:00–22:00 16 квітня)
Зміст ефіру
Структура ефіру каналу була звичною для вечірнього слота: ефірні години починалися випусками новин (були 30-хвилинний і 15-хвилинний), продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск, наступна година була повністю гостьовою. Новини вів Роман Сухан, підсумковий випуск — Мая Підгородецька, гостьові студії вели Ганна Чередниченко й Андрій Діхтяренко, згодом — Інна Москвіна і Діхтяренко.
В ефірі були такі сюжети:
про наслідки ворожих обстрілів Херсонщини,
про наслідки ворожих обстрілів на прикордонній Сумщині,
про нові розробки українського оборонного комплексу,
про ліквідацію наслідків негоди на Дніпропетровщині,
про наслідки водопілля на Чернігівщині,
про акцію черкаських студентів зі збору грошей на автівку для ЗСУ,
про життя у прифронтовому селі Даченське на Донеччині,
про позов до росіян колишнього полоненого за тортури у суді Аргентини,
про рішення Конституційного суду Молдови щодо референдуму про вступ до ЄС,
про оборону Часового Яру,
про шляхи посилення протиповітряної оборони України,
про останні кадрові зміни у владі,
про переселенку-волонтерку, яка шиє подушки для поранених військових в Ужгороді,
про школярів і вчителів із Вінниччини, які роблять маскувальні сітки для фронту,
про українські надводні дрони «Магура».
Були прямі ввімкнення:
про затвердження плану реформ для України Єврокомісією,
про перспективи ухвалення допомоги Україні Конгресом США,
про перспективи розгляду допомоги Україні Конгресом США.
Гостями ефіру були:
Володимир Артюх, голова Сумської ОВА, про наслідки ворожих обстрілів населених пунктів області, про будівництво фортифікацій на прикордонні Сумщини, про евакуацію дітей із Великописарівської та Серединобудської громад, про посівну на Сумщині.
Євген Іванов, заступник голови Харківської ОВА, про наслідки ворожих обстрілів населених пунктів Харківщини, про ситуацію на фронті на Куп’янському напрямку, про ситуацію з електроенергією в Харкові й області, про будівництво фортифікацій в області.
Володимир Кудрицький, голова «Укренерго», про ситуацію в енергосистемі, про ситуацію з електрикою в Харкові й області, про експорт електрики з Європи, про економію в пікові години доби, про пасивний захист енергооб’єктів від ворожих атак.
Катаріна Матернова, посолка ЄС в Україні, про перспективи та терміни вступу України до ЄС, про ставлення країн ЄС до Росії, про підтримку України ЄС у війні проти Росії.
Олександр Толоконніков, речник Херсонської ОВА, про наслідки ворожих обстрілів Херсонщини.
Максим Чеберяка, пресаташе Національного олімпійського комітету, про участь російських і білоруських спортсменів в Олімпіаді, про дії НОК і Мінмолодьспорту для відсторонення російських і білоруських спортсменів.
Богдана Ярова, радниця заступника міністра оборони, членкиня Громадської антикорупційної ради при МО, про виявлення аудитом порушень на 10 млрд грн у Міноборони, про принципи проведення внутрішнього аудиту в Міноборони.
Олег Шамшур, посол України в США (2005–2010), посол України у Франції (2014–2020), про прогноз щодо голосування Конгресом допомоги Україні, про ініціативу Макрона про припинення вогню на час Олімпійських ігор.
Володимир Фесенко, політолог, про останні кадрові зміни, зроблені президентом, про логіку заміни-«рокіровки» Точицького і Сибіги, про ймовірність і можливий характер змін у Кабміні.
Павло Садоха, віцепрезидент Світового конгресу українців у Південній Європі, про дію російської пропаганди в європейських країнах, про протидію українців Європи російським агентам впливу.
Олесь Доній, президент Центру дослідження політичних цінностей, про останні кадрові зміни, зроблені президентом, про політичний характер зміни головнокомандувача, про ймовірність і можливий характер змін у Кабміні.
Ігор Литвин, посол України в Китаї (1999–2001), про підсумки переговорів Шольца з Цзиньпіном, про позицію Китаю щодо Саміту миру та сценаріїв закінчення російсько-української війни, про слабку українську дипломатію стосовно Китаю.
Денис Попович, воєнний оглядач, головний редактор видання «Апостроф», про ситуацію на фронті під Часовим Яром, про оцінку Інституту вивчення війни щодо вразливості ЗСУ під Часовим Яром, про значення військової допомоги США для подальшого перебігу воєнних дій, про мобілізацію в Росії.
Дмитро Кожубенко, офіцер секції планування бригади «Рубіж», про ситуацію на фронті під Часовим Яром, про тактику ворога.
Крім того, в ефірі було відеозвернення президента Володимира Зеленського.
Порушення стандартів
Стандарт достовірності інформації
Стандарт порушували 48 разів. Це по 12 порушень на годину ефіру в середньому.
З соцмереж і телеграм-каналів брали інформацію чи відео 13 разів. Скористалися телеграм-каналами ГУР, батальйону «Чорний лебідь», народного депутата Олексія Гончаренка, Херсонської ОВА та її очільника Олександра Прокудіна. Брали фото зі сторінки Херсонської облполіції в соцмережі.
Натомість було 22 узагальнених розмитих псевдопосилання. Так «посилалися» на той же ГУР (неодноразово), СБУ, Сумську ОВА й обласну прокуратуру, Херсонську ОВА, Міненерго й «Укренерго», департамент захисту цивільного населення Чернігівщини, поліцію Донеччини та компанію «ДТЕК». Маю припущення, що невелика кількість «посилань» на телеграм-канали й соцмережі пояснюється тим, що в розмитих узагальнених псевдопосиланнях просто «забували» згадувати походження інформації просто з інтернету (в попередньому моніторингу було так: з інтернету брали інформацію 29 разів, узагальнено «посилалися» 10 разів, цього разу було майже дзеркально навпаки). Крім того, були ще більш розмиті: «про це Суспільному повідомили власні джерела у спецслужбі» (анонімні посилання оформлюються інакше), «за даними правозахисних організацій», «розповідають Суспільному українські бійці».
5 разів робили суто абстрактні псевдопосилання: «за даними наших джерел», «я знаю» і просто «знаю», «ми нещодавно дізналися» і «за неофіційними даними» (неофіційні дані — це просто чутки).
Узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок було цього разу 8: «розповіли військові, які лікуються в одному з медзакладів», «в Єврокомісії вважають», «демократи сказали», «лунають заклики від правих», «опитані Суспільним військові експерти сумніваються» тощо.
Стандарт точності інформації
Було 11 порушень стандарту (менш як по 3 на годину). 6 із них були невідповідністю картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Невідповідно «ілюстрували» два прямих ввімкнення.
Якась була аномальна обмовка ведучого гостьової студії: «будемо говорити з Олегом Шамшуром, він є надзвичайним і повноважним послом України в США у 2005–2010 роках». То є чи не є? Крім того, ведучі традиційно числа (навіть таке як 10 мільярдів) називали цифрами.
Стандарт відокремлення фактів від думок
Стандарт було порушено 55 разів (це майже по 14 порушень на годину ефіру в середньому). 54 із цих порушень були суб’єктивними думками (майже все — оцінками) журналістів у новинах і новинних елементах гостьових студій. Більшістю з цих порушень були всі оці пишномовні «наголосив»-«зазначив». Впевнений, журналістам Суспільного варто було би вже давно позбутися цього атавізму совка, який робить ефір мовника подібним до недолугого попередника під назвою «УТ». Люди не «зазначають» і не «наголошують». Люди просто говорять. Навіть якщо ці люди за сумісництвом є президентами чи спікерами. І навіть спікери чи президенти «заявляють» лише у виняткових випадках, із високих трибун.
Крім цього було трохи різних оцінок із різних приводів: «найбільш жорстокі бої», «оговтуються від авіаудару», «питання залишається відкритим», «добре відомі ворогу», «добре проілюстрували», «актуальних новин».
Було дві «експертних» думки: «Цьогоріч вибір діаспори, як під час голосування за президента, так і на референдумі, теж може стати вирішальним» (сюжет Ольги Ковальчук). «Ще важче захистити прикордонні міста, як то Харків чи Суми, по яких, як правило, росіяни б’ють балістичними ракетами та керованими авіабомбами» (сюжет Римми Дозенко).
І значну кількість порушень стандарту «подарували» Суспільному колеги з «Голосу Америки» та «Радіо Свобода» у прямих ввімкненнях. (Виглядає, звісно, несправедливо, але канал несе стовідсоткову відповідальність за все, що є в його ефірі).
Було також одне безпідставне узагальнення ведучої новин: «до обстановки навколо Часового Яру увага українців прикута не перший день».
Стандарт повноти інформації
Було 5 порушень стандарту.
Ведуча новин робила посилання: «за даними Олександра Прокудіна у телеграмі». Точно далеко не вся аудиторія знає, хто такий Олександр Прокудін. Не досить було в сюжеті Дениса Поповича представляти лише як «військового (себто воєнного) оглядача». І не досить було представляти гостя Володимира Фесенка лише як «політолога».
Повідомлення про смерть Дмитра Капранова «перекривали» архівним відео обох братів, не позначивши його як архівне. Коли в новинах показують живою людину, яка вже померла, позначка «архів» (або дата зйомки, коли це важливо для контексту) є надважливою. У бекґраундовому сюжеті про кадрові зміни у владі на бекґраундовому відео конкретних подій не було титровано дати. Для бекґраундових сюжетів це критично важливо.
Стандарт доступності подачі інформації
Було 2 порушення. Ну от навіщо було в сюжеті про бої за Часів Яр давати велику цитату ось таким дрібним шрифтом (не набагато крупнішим, ніж текст на скриншоті)? Не у всіх же глядачів марафону ідеальний зір. Будь-який текст на екрані телевізора має вільно читатися з відстані 5 діагоналей. Тут це правило було жорстко порушено.
У цьому ж сюжеті навіщось подавали абсолютно неадаптовану до телевізора мапу Deep State. На якій узагалі прочитати назви населених пунктів з телеекрана повністю нереально навіть з орлиним зором.
Інші зауваження
Цікавий і ефективний, на мою думку, був експеримент, коли до гостьової студії одночасно запросили двох експертів — Володимира Фесенка й Олеся Донія, які мали різні погляди на обговорювані теми, зокрема на тему останніх кадрових змін у владі, зроблених президентом Зеленським. Цей підхід варто продовжувати, тим більше, що він наочно показує величезний недолік телемарафону, де окремі неоднозначні тематичні царини весь час коментує обмежене коло експертів, думки яких переважно збігаються.
Дуже малою є продуктивність мовника у виробництві сюжетів і прямих ввімкнень. І це при тому, що Суспільний має насправді найбільшу і найрозгалуженішу мережу власних кореспондентів серед усіх учасників телемарафону. Натомість у новинах повторюються одні й ті самі сюжети, а підсумковий випуск більш як наполовину складається з повторів сюжетів, які вже показували у попередніх коротких випусках.
Таки одного разу забули про фемінітив: «Цветеліна Ван Бентхем, юридичний радник» (у тексті й у титрі в сюжеті Ганни Сергієць).
Резюме
Новинна складова проаналізованого ефіру каналу була такою: 7 репортажних сюжетів і 3 прямих ввімкнення. В гостях побувало 4 ньюзмейкери. З сюжетів кращими були репортажі Поліни Паламарчук про ліквідацію наслідків негоди на Дніпропетровщині (оператор Олексій Коренєв) і Олексія Коцебчука про наслідки водопілля на Чернігівщині (оператор Віталій Коровко), а також нарис Микити Галки про українські надводні дрони «Магура» (оператор Владислав Нагорний).
Стандарти журналісти каналу порушували 121 раз, це більше ніж 30 порушень на годину ефіру в середньому, або ж більш як по порушенню що дві хвилини. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 55 разів, майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 48 разів. Цього разу (доволі несподівано для мене) найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації, майже половина всіх порушень стандарту. Стандарт точності було порушено 11 разів, найбільше було невідповідностей між картинкою і текстом у сюжетах і БЗ. Крім того, 5 разів порушили стандарт повноти інформації та 2 рази стандарт доступності її подачі. Інші стандарти не порушували.
Проявів політичного піару, російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.
Телеканал «1+1» (8:00–12:00 17 квітня)
Зміст ефіру
Структура ефіру каналу була звичною для ранкового ефіру: до 10-ї ранку щогодини було по два випуски новин (15-хвилинні на початках і 8-хвилинні «посередині»), решту часу були гостьові студії. О 10-й ранку був 15-хвилинний випуск новин, далі була гостьова. А об 11-й був годинний випуск новин. Новини вела Соломія Вітвіцька, гостьові студії вели Наталія Островська та Євген Плінський, гостьову рубрику «Оперативний черговий» вів Олександр Моторний.
В ефірі були такі сюжети:
про початок будівництва нових атомних енергоблоків на Хмельницькій АЕС,
про самостійне розмінування земель фермерами на Миколаївщині,
про бої на Донеччині,
про нові законопроєкти спікера Джонсона з допомогою Україні,
про протести у Грузії проти ухвалення законопроєкту про іноагентів,
про працівницю митниці, яка хизувалася наддорогим вбранням,
про зміст ухваленого закону про мобілізацію,
про позов українця до росіян в Аргентині за катування в полоні,
про держслужбовців з російськими паспортами.
Було пряме ввімкнення про ситуацію з електрикою у Харкові,
Гостями ефіру були:
Надія Бігун, заступниця міністра економіки, про урядову програму «Зроблено в Україні» з підтримки вітчизняних виробників, про ідею спільної реклами українських виробників, про способи долучення українських бізнесів до програми.
Олександр Ломако, в.о. міського голови Чернігова, про наслідки ракетного удару ворога по Чернігову, про аварійно-рятувальні роботи на місці влучання.
В’ячеслав Чаус, голова Чернігівської ОВА, про наслідки ракетної атаки по Чернігову, про аварійно-рятувальні роботи, про роботи служб з ліквідації наслідків атаки.
Андрій Ковальов, речник Генштабу, про ситуацію на різних ділянках фронту, про добові втрати ворога.
Мирослав Откович, пресофіцер 241-ї бригади ТрО, про бойовий шлях бригади у другу річницю створення, про потреби бригади у дронах, про використання бійцями цивільних компетенцій у бойовій роботі, про бойові втрати бригади.
Дмитро Пелих, речник 118-ї окремої механізованої бригади, про ситуацію на фронті під Роботиним.
Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень, про допомогу Заходу у відбитті іранського удару по Ізраїлю, про бої за Часів Яр, про шляхи протидії переваги ворога в повітрі, про ситуацію під Роботиним, про ефективність ухваленого закону про мобілізацію.
Артур Харитонов, президент ГО «Ліберально-демократична ліга України», про підсумки поїздки Шольца до Китаю, про позицію Китаю щодо російсько-української війни, про «мирні ініціативи» Китаю та Туреччини, про перспективи Саміту миру у Швейцарії.
Євген Єрін, представник Головного управління розвідки, про збір грошей на ударно-розвідувальні дрони «Сич», про атаки на російські об’єкти в глибокому тилу ворога.
Олексій Фандецький, капітан 130-го батальйону 241-ї бригади ТрО, про ситуацію на Бахмутському напрямку, про потреби підрозділу у дронах, про отримання батальйоном бойового прапора від верховного головнокомандувача.
Олександр Жигун, заступник командира 242-го батальйону 241-ї бригади ТрО, про роботу мобільних бойових груп з охорони неба Києва.
Сергій Позняк, голова Асоціації ветеранів-підприємців АТО, про зміни в законодавстві щодо обмежено придатних, про роботу військово-лікарських комісій, про проєкти розвитку ветеранського бізнесу.
Андрій Жиденко, генеральний директор Чернігівської обласної лікарні, про стан поранених від ракетного обстрілу Чернігова, про потреби лікарні у донорській крові.
Григорій Карагеоргі, начальник караулу Одеської ДСНС, про особливості роботи рятувальників в умовах війни, про загиблих побратимів-рятувальників, про спроможності рятувальників і допомогу добровільних пожежних охорон.
Володимир Жовнір, гендиректор «Охматдиту», про роботу українських медиків на науковій конференції в Казахстані для презентації досвіду роботи медиків в умовах війни, про ставлення казахів до війни в Україні.
Наталія Фурс, медична директорка Чернігівської міської лікарні, про стан поранених від ракетної атаки.
Олег Бібіков, чернігівський підприємець і волонтер, про наслідки ракетної атаки в Чернігові.
Крім того, в ефірі була рубрика проєкту «Оперативний черговий».
Порушення стандартів
Стандарт достовірності інформації
Стандарт порушували 101 раз (більш як по 25 порушень на годину ефіру в середньому). З телеграм-каналів і соцмереж брали інформацію і картинку 27 разів. Зокрема, скористалися телеграм-каналами різних підрозділів ЗСУ, «Труха», «Pravda Geraschenko», «Times of Ukraine», «Крымский ветер» і ворожими анонімними телеграм-каналами. Брали фото зі сторінки Нацполіції в соцмережах. І були «посилання»: «у мережі з’явилися перші кадри», «повідомляють місцеві телеграм-канали» (кримські), «соцмережами ширилися кадри», «мережею розлетілося скандальне відео».
Узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації було 24. У такий спосіб «посилалися» на Генштаб, Повітряні сили, Держприкордонслужбу, Чернігівську чи то ОВА, чи то МВА, Чернігівську міськраду, Львівську митницю, компанію «ДТЕК», Міненерго, Міноборони Латвії та Данії. І були геть розмиті псевдопосилання: «є інформація від військових аналітиків», «за даними слідства», «одне з мережевих видань написало», «журналісти розповіли», «енергетики попереджають».
Було 14 абстрактних псевдопосилань, найпопулярнішим було «відомо», а ще: «закликають» (невідомо хто), «з’ясувалося» (якось само собою), «багато говорять», «побачили», «ми знаємо», «були заяви» (невідомо чиї), «кажуть» (невідомо хто).
Без будь-яких посилань повідомляли про факти 18 разів. Зокрема, ведучий без посилань наводив якісь дані з невідомо чиїх соцопитувань щодо довіри українців до рятувальників.
Узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок було також 18: «попереджали у Службі безпеки», «експерти припускають», «військові називають», «місцеві жителі кажуть», «енергетики кажуть», «мобілізовані інженери кажуть», «пояснили організатори», «військові кажуть», «кажуть фермери», «певні конгресмени-демократи», «на думку юристів», «на думку депутатів», «юристи кажуть», «правознавці не певні», «на думку більшості чинних військових».
Стандарт точності інформації
Стандарт було порушено 41 раз (більш як по 10 порушень на годину в середньому). 32 порушення були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Наприклад, архівом «перекривали» повідомлення про розшук Гладковського-старшого: у тексті йшлося про вантажівки, а показували танки. Про запрошення росіян до Франції на річницю висадки в Нормандії «перекривали» краєвидами Парижа. Складна якась «логіка». І там само було недоречне й остогидле відео Кремля, звісно ж. Інформацію про надання Латвією безпілотників «перекривали» просто архівними краєвидами Риги. Красивими, але ж недоречними. Або таке: у прогнозі погоди на словах «опадів не передбачається» показували вулицю під рясним дощем.
Невідповідно абиякими планами вулиць «перекривали» в прямому ввімкненні розповідь про відімкнення електрики в Харкові. Зокрема, кореспондентка розповідала про повне знеструмлення та зупинку електротранспорту, а показували в цей момент тролейбус, який прекрасно собі їхав (певно без електрики?). Цікаво, в редакції не бачать, що у них в ефірі повна нісенітниця?
Набором випадкового архівного відео бойових дій «ілюстрували» розмову з речником Генштабу Андрієм Ковальовим.
Були й фактичні неточності. Зокрема традиційно для каналу на раніше відзнятому відео, яким «перекривали» пряме ввімкнення з Харкова, був титр «наживо».
На запитання ведучої про потребу в донорах медична директорка Чернігівської міської лікарні дослівно сказала таке: «Пункт переливання крові написав, що вже в достатній кількості». І поза тим по завершенні розмови ведуча сказала: «Просили, до речі, чернігівчан здавати кров, бо є великі крововтрати».
Ведуча називала законом на той момент ще не ухвалений грузинським парламентом законопроєкт про іноагентів. Вона ж говорила «із початку війни», маючи на увазі лютий 22 року. І традиційно числа називала цифрами.
Стандарт відокремлення фактів від думок
Стандарт порушували 184 рази (по 46 порушень на годину ефіру в середньому). Майже все це (179) були суб’єктивні думки журналістів у новинах.
Яка і завжди, суто емоційні оцінки: «найзапекліші бої», «найгарячіше», «ворог гатив», «на диво вцілілі», «скандальний закон», «скандальний законопроєкт», «розлетілося скандальне відео», «після гучного скандалу», «подібні скандали нині не рідкість» тощо.
Оцінки з будь-яких приводів: «масштабну пожежу», «потужні вогнища», «багато поранених», «значні руйнування», «вправно знищувати», «нахабно підлітає», «серйозну перешкоду», «величезна заслуга», «небезпечні знахідки», «поповнення критично необхідне», «стримано похвалили», «викликають стриманий оптимізм», «недвозначно заявив», «значні проблеми з постачанням», «ситуація складна», «руйнування надто масштабні», «бурхливих протестів», «гучних справ», «ситуація зі світлом в регіоні одна з найскладніших», «зробили несподіване припущення», «непересічний візит», «амбітна мета», «вправно орудували писачком», «робили все із неабияким завзяттям», «потужна злива», «повінь набирає обертів» і подібні.
Були й різноманітні «експертні» міркування журналістів: «Кремль вочевидь укотре намагатиметься синхронізувати сакрально-календарне із оперативною дійсністю» (ведуча Соломія Вітвіцька). «Решта республіканців, усвідомлюючи, наскільки хиткою є їхня більшість, проти заміни керівництва» (сюжет Ольги Кошеленко). «Така щоденна самовбивча утилізація — прямий наслідок несамовитого виконання ворожими штабами забаганок кремлівського диктатора». «Втрата Богданівки, що розташована на північний схід від Бахмута, — один із прямих наслідків зволікання партнерів з наданням Україні необхідної для захисту зброї» (сюжет Маргарити Потапової). «І ця норма одна з найсуперечливіших, адже подібне може підштовхнути українців відмовлятися від свого громадянства» (сюжет Маріам Оганесян).
Були й маркери посилення уваги: «до речі», «до слова».
Ведучі гостьових студій 5 разів не авторизували власних міркувань.
Стандарт повноти інформації
Стандарт було порушено 7 разів.
Ведуча в новинах розповідала про ворожі обстріли Білопілля та Ямпільської громади. Слід обов’язково казати, яка це область, бо далеко не вся аудиторія знає ці населені пункти.
Ведуча новин посилалася: «у військовій адміністрації повідомляють». Ішлося про Чернігівську, але невідомо яку — чи то обласну, чи то міську. Так само «у військовій адміністрації повідомляють» посилалася і ведуча гостьової студії.
Експерт казав: «хто від Китаю прибуде — теж питання, це навряд буде Лі Хуей. Було б позитивно, якби там з’явився Ван Ї». Ведучим слід було уточнити, бо ж більшість аудиторії точно не тримають у голові, хто такі ці Лі Хуей і Ван Ї.
Не досить було в сюжеті Тараса Загороднього представляти лише як «політтехнолога».
Стандарт доступності подачі інформації
Було 8 порушень стандарту.
Щось змінилося в «Оперативному черговому» суто по-режисерськи. І ця зміна не на краще. Цього разу, коли ведучий на планшеті наносив позначки на мапу бойових дій, саму мапу показували не на весь екран, а лише на плазмі на загальному плані студії. Роздивитися мапу стало проблематично.
Ведуча новин тричі казала: «таке саме лакшері-вбрання». Точно не всій аудиторії під силу це зрозуміти. Так само слід пояснювати значення слова «кешбек» українською. В огляді подій на фронті на Донеччині авторка казала абревіатуру «СОУ» (певно Сили оборони України), маю великий сумнів, що вся аудиторія цю абревіатуру розуміє. Ведуча гостьової студії казала: «наш сьогоднішній ранковий слот». І уже згадані Лі Хуей і Ван Ї без бекґраунду.
Інші зауваження
Як і раніше, не розумію, навіщо канал робить останню годину повністю новинами, коли вона більш як наполовину складається з повторів уже показаного в попередніх випусках новин.
Двічі забули про фемінітив на одному й тому ж слові: «Бріджит Брінк, посол США в Україні» (титр на синхроні в сюжеті Ганни Махно), «каже посол ЄС Катаріна Матернова» (ведуча Соломія Вітвіцька і титр на синхроні).
Наративи роспропаганди й токсичні медіаперсонажі
Ведуча гостьової студії згадала як факт: «непридатних блогерів ми днями побачили, які за кордоном у Франції відпочивали. Вони по факту непридатні й можуть виїжджати навіть за кордон». Це при тому, що напередодні у телемарафоні, в ефірному блоці каналу «Ми — Україна» заступниця керівника Центру протидії дезінформації Аліна Бондарчук дуже докладно і в деталях розповідала про цю російську ІПСО, зокрема й ознаки того, що всі ці відео є очевидною підробкою.
Токсичних медійних персонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.
Резюме
Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була слабкою в репортажній частині: лише 2 репортажних сюжети й одне пряме ввімкнення. У гостьовій студії побувало 3 ньюзмейкери. З сюжетів найкращим був спецрепортаж Юлії Кирієнко про самостійне розмінування земель фермерами на Миколаївщині (оператор Іван Головач).
Стандарти журналісти каналу порушували 341 раз, це більш як по 85 порушень на годину і майже по півтора порушення на хвилину ефіру в середньому. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 184 рази, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності було порушено 101 раз, найбільше було інформації та відео, взятих із телеграм-каналів і соцмереж. З 41 порушення стандарту точності більшість були невідповідностями картинки й тексту в БЗ і сюжетах. Крім того, 8 разів порушили стандарт доступності подачі інформації та 7 разів — стандарт її повноти. Інші стандарти не порушували.
Проявів політичного піару у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було. Був російський наратив — ведуча говорила як про факт про поширювані росіянами відео з «українськими ухилянтами на європейських курортах». Токсичних медійних персонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.
Телеканали ICTV та СТБ (14:00–18:00 17 квітня)
Зміст ефіру
Структура ефіру була звичною: 15-хвилинні новини чергувалися з 15-хвилинними випусками новин, замість яких часом були фільми або ж фрагменти недільного тижневика «Факти тижня». Новини вела спочатку Тетяна Висоцька, згодом — Андрій Ковальський, розмовні студії вів Вадим Карп’як, фрагменти тижневика вели Сергій Кудімов і Оксана Соколова.
В ефірі були такі сюжети:
про ракетний удар по Чернігову,
про виживання фермерів на Миколаївщині на розбитій після важких боїв фермі,
про бойову роботу бригади «Рубіж» на Донеччині,
про агітацію американських активістів за допомогу Україні від США,
про ймовірність нападу Росії на Казахстан,
про наслідки чергового обстрілу Херсона,
про новели закону про мобілізацію,
про родину німця й українки, які переїхали з Німеччини до України під час війни,
про родину загиблого білоруса, який воював за Україну,
про автошколи для ветеранів з інвалідністю,
про екіпаж танку Т-72 на Запорізькому фронті,
про братів Капранових,
про криворізького ультрас, загиблого у боях за Україну,
про роботу саперів на деокупованій Харківщині,
про суддю Верховного Суду, який добровольцем пішов на фронт у 2022 році.
Були два прямі ввімкнення з Чернігова про наслідки ракетної атаки та рятувальні роботи.
Гостями ефіру були:
Єгор Чернєв, заступник голови Комітету ВР з нацбезпеки, оборони й розвідки, голова постійної делегації України в ПА НАТО, про засідання Ради Україна — НАТО, про потреби України в ППО, про прогнози щодо голосування Конгресу за допомогу Україні, про прогнози від Вашингтонського саміту НАТО.
Олена Мошенець, народна депутатка і делегатка від України в ПАРЄ, про резолюцію ПАРЄ щодо вилучення російських активів на користь України, про підтримку реєстру збитків.
Михайло Федоров, віцепрем’єр-міністр, міністр цифрової трансформації, про «Армію РЕБів», про значення конкуренції у виробництві новітніх систем зброї, про засоби РЕБ від союзників, про виконання плану про «мільйон дронів».
Назар Волошин, речник ОСУВ «Хортиця», про ситуацію на фронті на Авдіївському та Бахмутському напрямках, про ситуацію в Часовому Ярі.
Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень, про перспективи засідання Ради Україна — НАТО, про можливості швидкого посилення українського ППО, про українську тактику знищення російського ППО.
Павло Грод, президент Світового конгресу українців, про саміт Світового конгресу в Бухаресті, про роботу української діаспори в США для просування голосування Конгресом за допомогу Україні.
Крім того, в ефірі були:
фільм проєкту «Громадянська оборона» про підкуп західних політиків Росією;
фільм проєкту «Антизомбі» про російську пропаганду щодо «перемог» російської армії.
Порушення стандартів
Стандарт достовірності інформації
Стандарт порушували 72 рази (по 18 порушень на годину ефіру в середньому). З телеграм-каналів і соцмереж брали відео та інформацію 17 разів. Користувалися телеграм-каналами ГУР, Херсонської ОВА і Херсонської МВА, «Крымский ветер» і ворожими анонімними телеграм-каналами «Baza», «ВЧК-ОГПУ», «SHOT». Брали картинку зі сторінок МОЗу, Нацполіції та ДСНС у соцмережах. Були також «посилання» «зафільмували очевидці», «як повідомляє місцевий телеграм-канал».
Найбільше, 22 рази робили узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. Так «посилалися» на Сили оборони Півдня, Головне управління розвідки, ДСНС, «Укренерго», Донецьку, Чернігівську та Херсонську ОВА, Сумську «обласну владу», Донецьку та Чернігівську облполіцію. І були ще більш розмиті: «розповіли джерела в українських спецслужбах», «як розповіли місцеві ЗМІ» (ворожі), «влада заявляла» (якась теж ворожа), «за даними слідства».
Було 15 суто абстрактних псевдопосилань: «за останньою інформацією», «їхні джерела повідомляють» (російських телеграм-каналів!), «попередньо», «за попередньою версією», «за різними оцінками», «обіцяють» (невідомо хто). Дивно, але факт: майже в усіх випадках, коли наводили дані про кількість загиблих і поранених внаслідок ракетної атаки по Чернігову, «посилання» були абстрактними: «відомо», «станом на зараз відомо», «на цю хвилину відомо», «наразі відомо», «на цю мить відомо», «зараз відомо». Звідки це все було редакції «відомо» — абсолютно невідомо! Ще двічі факти наводили без посилань.
Узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок було 16: «кажуть у Херсонській ОВА», «кажуть у військовій адміністрації», «посадовці закликають», «побратими запевняють», «кажуть інженери», «сапери розповіли», «активісти обіцяють», «бійці закликають», «кажуть медики», «учасники українського саміту кажуть», «юристи кажуть», «експерти відповідають», «вважають наші експерти».
Стандарт точності інформації
Стандарт порушували 22 рази (це по 5,5 порушення на годину в середньому). 20 із цих порушень було невідповідністю картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Традиційно невідповідно «перекривали» повідомлення про наслідки обстрілів населених пунктів і традиційно недоречними архівами «перекривали» різні повідомлення з міжнародки. Наприклад, повідомлення про новий пакет допомоги від Данії «перекривали» красотами Копенгагена. Або ж про зустріч «Великої сімки» на острові Капрі навіщось «перекривали» дуже красивим, але геть недоречним панорамним відео острова. І вкрай невідповідно «перекривали» обидва прямі ввімкнення з Чернігова. А шкода, бо за змістом ввімкнення були ґрунтовними, та й відео, якби його використовувати як належить, було якісним і інформативним.
Стандарт відокремлення фактів від думок
Стандарт порушували найчастіше (хоча й не так багато, як зазвичай) — було 170 порушень (це по 42,5 на годину). 148 з них були суб’єктивними думками журналістів у новинах.
Траплялися суто емоційні оцінки: «на жаль, жертв може бути більше», «на жаль, ці дані не остаточні», «обійшлося, на щастя, без жертв», «дивом уціліла», «пережили страшний стрес», «окупанти гатили», «під нещадним вогнем», «такі страшні наслідки», «багатостраждальна дев’ятиповерхівка», «понівечену техніку», «стала подвійною трагедією», «засмутила багатьох», «сумний підрахунок», «протягнути скандальну норму».
Більше було просто різноманітних оцінок із будь-яких приводів: «багато значних руйнувань», «людний район міста», «доволі густонаселений район», «багато людей», «ухвалила важливу резолюцію», «перед важливим голосуванням», «активно використовували», «активно займається благодійністю», «користується неабиякою популярністю», «величезна втрата», «традиційно заявляла», «це за найоптимістичнішими прогнозами», «про свою нелегку і небезпечну роботу», «їх жорстко розганяє поліція», «нараду скликали надзвичайно оперативно», «цю проблему швидко вирішили», «хвацько порається з машиною», «був затятим фанатом», «унікальний ютуб-канал», «авантюрні, талановиті, щирі, легкі на підйом».
Часом у новинах медіагрупи з’являється такий «поетичний» стиль на кшталт: «Геть різні долі та професії, втім одна мотивація, що згуртувала їх проти ворожої навали у тісному сталевому бойовому відділенні Т-72. Про звичайних колись людей, яких доля держави змусила стати залізними». Красиво, але ж не в новинах.
У фрагментах тижневика, які показували часом замість розмовних студій, ведучі й автори сюжетів традиційно не авторизували власних міркувань. Таких випадків було 22.
Стандарт повноти інформації
Було одне порушення — у сюжеті тижневика не досить було представляти Олексія Гетьмана лише як «воєнного експерта».
Стандарт доступності подачі інформації
Теж одне порушення — в сюжеті авторка казала: «сапери мають спеціальний девайс».
Етичні порушення
Було одне дуже грубе порушення етичних норм. У сюжеті тижневика наводили аудіозапис перехоплення розмови депутата Держдуми Росії Гурульова, в якому була незапікана нецензурна лайка. І це було в денному ефірі, який можуть бачити зокрема й діти. До того ж тижневик-то мав оригінальний вихід ще в неділю, щоправда, не в ефірі марафону, тож часу, щоб запікати цей матюк для повторного показу вже в ефірі марафону, було вдосталь.
Резюме
Новинна складова проаналізованого ефіру каналів була такою: 4 репортажні сюжети, 2 прямі ввімкнення, 3 гості-ньюзмейкери. Із сюжетів якісними були нариси Єгора Ромахла про родину німця й українки, які переїхали з Німеччини до України під час війни (оператор Максим Костенко) й Олени Ровенчук про автошколи для ветеранів з інвалідністю (оператор Роман Щербаков). Якісно відпрацювала прямі ввімкнення з місця влучання ракет у Чернігові Тетяна Наконечна.
Стандарти журналісти медіагрупи порушували 267 разів. Це майже по 67 порушень на годину або ж більш як по порушенню на хвилину ефіру в середньому. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 170 разів. У більшості випадків це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 72 рази, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. 22 рази порушували стандарт точності, все це була невідповідність картинки й тексту за кадром у БЗ, сюжетах і прямих ввімкненнях. Крім того, по одному разу порушили стандарти повноти інформації та доступності її подачі. І було одне грубе порушення етичних норм професії.
Проявів політичного піару, російських пропагандистських наративів і токсичних медійних персонажів у проаналізованому ефірі каналів цього дня не було.
Телеканал «Рада» (18:00–22:00 17 квітня)
Зміст ефіру
Структура ефіру каналу була такою: ефірні години починалися 15-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск, наступна година була повністю гостьовою. Цікаво, що в о 18:30 ведучий гостьової студії анонсував «короткі новини», а їх не було. У наступному блоці таки були «короткі новини» на 10 хвилин. Новини вела Ольга Бутко, підсумковий випуск вона вела разом з Андрієм Сініциним, гостьові студії вів Назар Довгий.
В ефірі були такі сюжети:
про село Давидів Брід на Херсонщині після окупації,
про перспективи голосування за допомогу Україні в Палаті представників,
про продовження сплати людьми кредитів за знищене ворогом житло,
про зростання попиту на навчання водіння,
про танкістів 33-ї мехбригади на Донеччині,
про лікування поранених бійців у Дніпрі,
про протитанкістів бригади «Едельвейс» на Донеччині,
про бійця 3-ї окремої штурмової бригади,
про ветерана, якому першому в Україні зробили остеоінтегрування протезів ніг,
про померлого письменника Дмитра Капранова.
Були прямі ввімкнення:
п’ять ввімкнень про рятувально-пошукові роботи на місці влучання ракет у Чернігові,
про саміт ЄС у Брюсселі,
про ситуацію з розглядом допомоги США Україні у Конгресі.
Гостями ефіру були:
В’ячеслав Чаус, голова Чернігівської ОВА, про перебіг рятувальної операції, про допомогу чернігівців у здачі крові, про відновлювальні роботи в пошкоджених будинках.
Євгенія Кравчук, заступниця голови Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики, про закон про мобілізацію, про питання виключення з остаточного тексту закону демобілізації, про останні рішення ПАРЄ щодо України.
Оксана Жолнович, міністерка соціальної політики, про соціальну підтримку населення, про створення центрів життєстійкості (записане інтерв’ю Вадима Колодійчука)
Єгор Чернєв, голова делегації ВР в ПА НАТО, про питання посилення української ППО новими комплексами Patriot, про вдалі атаки по ворожих військових об’єктах в Криму і на території Росії, про варіанти безпекової угоди зі США, про відмінність ситуації з Ізраїлем від ситуації з Україною, про обмеження онлайн-казино.
Світлана Гринчук, заступниця міністра енергетики, про стан енергосистеми й дефіцит електроенергії, про можливі підвищення тарифів, про ситуацію з електрикою на Харківщині.
Наталія Гусак, голова Національної служби здоров’я, про зростання кількості інфарктів, інсультів і онкологічних захворювань під час війни, про зміни в роботі медичної системи в умовах війни, про розірвання угод НСЗ з медзакладами, які не дають людям якісних послуг (записане інтерв’ю Вадима Колодійчука).
Ілля Євлаш, речник командування Повітряних сил, про ракетну атаку по Чернігову, про недостатність систем ППО для захисту всіх міст, про значення ураження радіолокаційного комплексу ворога, про очікування поставок літаків F-16 від партнерів.
Андрій Демченко, речник Держприкордонслужби, про статистику спроб втечі «ухилянтів» за кордон, про ситуацію з ДРГ на півночі України.
Наталія Гуменюк, речниця Сил оборони Півдня, про враження ворожих цілей у Криму, про ситуацію в Кринках, про будівництво окупантами нової гілки залізниці на півдні.
Дмитро Плетенчук, речник Військово-морських сил, про враження різних цілей в окупованому Криму, про ситуацію з ракетоносіями в Чорному морі, про співпрацю ВМСУ з норвезькими військовими.
Володимир Фесенко, політолог, про перспективи голосування в Конгресі допомоги Україні, про причини неможливості допомоги Заходу в захисті українського неба так само, як було з атакою Ірану на Ізраїль.
Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень, про перспективи швидкого посилення українського ППО партнерами, про брак систем ППО і снарядів для протидії російському масованому наступу.
Дмитро Кожубенко, офіцер секції планування бригади «Рубіж», про ситуацію на фронті на Бахмутському напрямку і під Часовим Яром, про ситуацію з дефіцитом боєприпасів.
Крім того, в ефірі було опитування народних депутатів щодо допуску російських і білоруських спортсменів до Олімпіади.
Порушення стандартів
Стандарт достовірності інформації
Стандарт порушували 62 рази (по 15,5 порушення на годину ефіру в середньому). З телеграм-каналів і соцмереж брали інформацію та відео у 10 випадках. Користувалися телеграм-каналами керівника ОП Андрія Єрмака, телеграм-каналом «Крымский ветер» і анонімними ворожими телеграм-каналами. Брали відео зі сторінки Нацполіції в соцмережі. Цитували допис міністра закордонних справ Дмитра Кулеби з його сторінки в мережі Х. І були «посилання»: «про це повідомили місцеві пабліки» (кримські), «місцеві свідки атаки оприлюднили відео» (російські).
Узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації було найбільше — 23. Так «посилалися» на Генштаб, Головне управління розвідки, СБУ, Нацполіцію, Мінсоцполітики, Міненерго і «Укренерго», Чернігівську ОВА і Чернігівську міськраду. Інші псевдопосилання були ще більш розмитими: «поліція повідомила», «є повідомлення від наших норвезьких партнерів», «пишуть американські ЗМІ», «місцева влада обіцяє і каже», «місцеві жителі розповідали».
Було 9 абстрактних псевдопосилань: «знаємо», «повідомлялося», «наразі відомо», «це попередня інформація», «попередньо», «нині відомо», «кажуть» (невідомо хто) тощо. 4 рази наводили факти без посилань.
Ще 16 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «у Головному сервісному центрі МВС пояснюють», «як самі ізраїльтяни кажуть», «ЗМІ американські дещо розтлумачили», «у західних ЗМІ підняли дискусію», «на думку демократів», «наголошують у Києві», «відзиваються танкісти», «військовослужбовці переконані», «юристи кажуть», «кажуть лікарі», «медики кажуть», «говорять друзі та колеги», «друзі зізнаються», «демократи сказали».
Стандарт точності інформації
Стандарт було порушено 32 рази (по 8 порушень на годину). 19 із них були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Майже все це було некоректне і недоладне використання архівів, аби чимось «перекрити» якісь тексти.
Геть невідповідно «перекривали» прямі ввімкнення з Чернігова. Так само невідповідно «перекривали» прямі ввімкнення зі США та з Брюсселя. Наприклад, кореспондентка «Радіо Свобода» казала, що лідери країн ЄС прибувають до Брюсселя на саміт, а «перекривали» це архівним відео зустрічі Зеленського і Шольца у Вільнюсі на саміті НАТО. Якоїсь логіки тут шукати дарма, то хоч би «архів» написали!
Невідповідно «ілюстрували» 3 розмови з гостями.
Були й фактичні неточності. Двічі в анонсі гостьової студії був такий текст: «У нас закінчились всі ракети. Без допомоги шансів немає». Геть незрозуміло, звідки редакція «Ради» це взяла. Єдина інформація на тему наявності чи відсутності ракет була сказана того дня президентом Зеленським в інтерв’ю каналу PBS. Президент казав про знищення Трипільської ТЕС дослівно так: «Тому що було ракет нуль. У нас закінчились всі ракети, які захищали Трипілля». Даруйте, але це геть не тотожно заяві редакції про те, що «у нас закінчились всі ракети». Не кажучи вже про панічний висновок із цього про якісь «шанси». Загралися, по-моєму, у «клікбейтність» у редакції.
Ведучий новин казав: «Сенат дав своє добро ще у лютому, Конгрес же тягнув». Сенат — це теж Конгрес, тож таке протиставлення є цілковито безграмотним.
Ведуча казала: «за весь же час війни Сили оборони “відмінусували” більше 456 тисяч російських військових». Це лише за час повномасштабної війни.
Стандарт відокремлення фактів від думок
Було 228 порушень цього стандарту. Це по 57 порушень на годину ефіру в середньому або ж майже по порушенню щохвилини. Більшістю з цих порушень були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій — 199.
Дуже значну частину з них складали всі ці урочисті «заявив»-«наголосила». Траплялися, втім, суто емоційні оцінки: «найспекотніше на Бахмутському напрямку», «тривали запеклі бої», «на жаль, загинула», «перебували у шоковому стані», «адже їм боляче це все переживати», «понівечено корпус», «найстрашніше те», «дивом вдалося виїхати», «скандального законопроєкту», «вкрай роздратував студентів автошкіл», «хлопець щасливий» тощо.
Багато було просто різноманітних оцінок із будь-яких приводів: «ситуація на напрямку важка», «спалахнула потужна пожежа», «успішно нищать окупантів», «дебати загострюються», «відкладали багато років», «все сталось миттєво», «було ключовим», «проблему почали помічати давно», «хоча проблема ця і не нова», «в чому проблема», «як подолати проблему», «проблем жодних», «майже нереально», «тривалий час відкладалося», «дуже така довга процедура», «довгий шлях реабілітації», «це додає нові цілі та виклики», «треба бути ще й тим щасливчиком», «різко зріс попит», «відновитися вдалося швидко», «дуже активно виступають проти», «активно працює державна програма», «відбудова осель місцевих просувається досить швидко», «однак марно», «ремонт у розпалі», «справжній скарб» і подібні.
Були й міркування журналістів, переважно «експертні», були й припущення: «Тому питання безпеки у Європі набуло ще більшої актуальності». «Прийняття позитивного рішення у двопалатному Конгресі допомогло б посилити обороноздатність України, зокрема в постачанні боєприпасів та отриманні нових сучасних систем ППО» (ведуча Ольга Бутко). «Ймовірно це були три ракети “Іскандер”» (пряме ввімкнення Карини Подленко). «Наявність потужних систем ППО — це важлива передумова для перемоги у війні та для захисту європейської безпеки» (сюжет Сергія Шепеля).
Чимало було зайвих у новинах маркерів суб’єктивної думки та маркерів привернення уваги: «я думаю», «хочу додати», «хочу зазначити», «хочу сказати», «до речі», «ба більше», «і це важливо».
Цього дня єдиний ведучий гостьової студії Назар Довгий постійно не авторизував власних «експертних» міркувань, яких було дуже багато, лише неавторизованих 28. Як, наприклад: «Тут важливо ще збивати не самі повітряні цілі вже на території України, а збивати все ж таки носії, краще там установки, ті ж самі літаки, звідки запускаються ракети або скидаються ці крилаті авіабомби. І в цьому контексті знову постає питання щодо посилення нашого парку авіації, зокрема і питання F-16, таке вже болюче ще від літа минулого року» тощо і тощо.
У одному з сюжетів, певно, це була цитата зі слів бійця 3-ї ОШБ, але сказана була без посилань: «Зокрема бій залежить і від місцевості, правильної підготовки та багатьох інших факторів». Відтак, звучала в сюжеті як «експертна» думка авторки.
Стандарт повноти інформації
Стандарт було порушено 24 рази (по 6 порушень на годину ефіру в середньому).
Не досить було представляти Володимира Фесенка лише як «політолога». Не було титрів на синхронах у прямому ввімкненні з Чернігова.
Не титрували ні датою, ні навіть просто як архівне, бекґраундове відео в сюжеті про бійця 3-ї ОШБ.
А у 21 матеріалі на відео не було інтершуму. Схоже, канал «Рада» остаточно перейняв цю погану моду у каналу «Ми — Україна».
Стандарт доступності подачі інформації
Було 5 порушень стандарту. Ведучий розповідав про положення закону про мобілізацію, а на екрані титрами також показували тезово положення цього ж закону. От тільки це були різні положення. Це найпростіший спосіб повністю заплутати глядача — казати одне, а титрами давати інше.
Інфографіка ворожих втрат незмінно продовжує залишатися дуже важкою для сприйняття. І традиційно ще й ведуча подає дані не в тому порядку, в якому вони йдуть на інфографіці.
Крім того, були «дедлайни» і «кейси».
Інші зауваження
У кількох прямих ввімкненнях із Чернігова кореспондентка припускалася однієї й тієї ж помилки. Вона зосереджувалася на руйнуваннях, які заподіяв ракетний удар, і на діях влади. А у висвітленні подібних подій починати завжди слід із людей — загиблих, поранених, постраждалих. А потім уже розповідати про все інше. А в більшості з цих п’яти прямих ввімкнень, наприклад, жодного слова не було про стан поранених людей.
Часто забували про фемінітиви: «полковник Наталія Гуменюк» (ведучий Назар Довгий), «наскільки ви як депутат» (ведучий Назар Довгий до народної депутатки Євгенії Кравчук), «Оксана Жолнович, міністр соціальної політики» (титр на гості), «кореспондент “Ради” Карина Подленко» (ведуча Ольга Бутко, причому двічі), «Наталія Прус, медичний директор лікарні» (титр на синхроні у прямому ввімкненні Карини Подленко).
Елементи політичного піару
У довгому (і неавторизованому, звісно ж) спічі ведучий гостьової студії казав дослівно таке: «Давайте не забувати, що Руслан Стефанчук, голова Верховної Ради, з закликом виступаючи до представників на Парламентській Асамблеї Ради Європи, так само він звернувся і зокрема з такою тезою, що треба допомогти Україні. І це все не просто так».
Двічі цитували допис керівника Офісу президента Андрія Єрмака з його сторінки в мережі Х про те, що дослівно: «З американськими партнерами провели два раунди переговорів щодо безпекової угоди. Ми узгодили дії з підготовки до чергового раунду, який дасть змогу просунутися щодо тексту проєкту документа». Це класичний приклад, коли новини взагалі як такої нема, але звучить доволі «переконливо», як щось «дуже важливе». Але ще раз оцініть: провели два раунди й узгодили дії з підготовки чергового раунду, який дасть змогу просунутися…
Була дуже цікава, як на мене, вибірковість. У традиційному для каналу опитуванні народних депутатів (цього разу щодо участі росіян в Олімпіаді) чомусь лише одного нардепа Сергія Рудика невиправдано титрували зі згадкою фракційної приналежності — до депутатської групи «За майбутнє». Тут за логікою мало б бути інакше: або вказувати в опитуванні фракційну приналежність усіх опитаних депутатів, або ж нікого. З якого дива маргінальна група «За майбутнє» раптом отримала таку преференцію?
Наративи роспропаганди й токсичні медіаперсонажі
Наративів російської пропаганди у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було. Гостьові студії вів токсичний ведучий каналу Назар Довгий, який раніше працював на проросійських каналах.
Резюме
Новинна складова проаналізованого ефіру каналу була такою: один спецрепортаж, 7 прямих ввімкнень і 6 гостей-ньюзмейкерів.
Стандарти журналісти каналу порушували 351 раз. Це майже по 88 порушень на годину або ж майже по 1,5 порушення на хвилину ефіру в середньому. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 228 разів. Більшістю з цих порушень були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Утім, було й дуже багато неавторизованих міркувань ведучого гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 62 рази, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. 32 рази порушували стандарт точності, переважно невідповідністю картинки й тексту за кадром у сюжетах, БЗ і прямих ввімкненнях. Стандарт повноти інформації було порушено 24 рази, майже все це була повна відсутність інтершуму на відео в сюжетах і БЗ. Крім того, 5 разів порушили стандарт доступності подачі інформації.
Протягом проаналізованого ефіру каналу цього дня було 4 прояви політичного піару. Двічі цитували з соцмережі керівника ОП Андрія Єрмака (без реальної новини). З неналежним загостренням уваги згадували про виступ голови ВР Руслана Стефанчука в ПАРЄ (теж без новини). Невиправдано згадували фракційну приналежність до депгрупи «За майбутнє» нардепа Сергія Рудика в опитуванні народних депутатів.
Російських пропагандистських наративів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було, гостьові студії вів токсичний ведучий каналу Назар Довгий.
Важливі події / теми, які не були озвучені в телемарафоні
16 квітня
Журналісти й громадські організації вимагають замінити речницю Гуменюк за необґрунтовані обмеження роботи медіа в зоні бойових дій.
НАБУ оголосило в розшук Гладковського-старшого, який, маючи особисте зобов’язання, переховується від слідства (повідомили лише наступного дня).
Штурмовий батальйон 67-ї бригади розформовують через звинувачення у втраті позицій на Часовому Яру.
Росія ударила керованою авіабомбою по Харківщині, двоє поранених.
Франція вирішила запросити представників Росії на ювілей висадки союзників у Нормандії.
17 квітня
Підозрюваного у розкраданні держкоштів ексчиновника Міноборони Лієва залишили без запобіжного заходу.
Росія атакувала супутникове мовлення України, десятки телеканалів зазнали проблем.
Столтенберг пропонує членам НАТО надавати зброю Україні замість витрачати 2% ВВП на оборону.
Єрмак (єдиний від України) і Навальна увійшли в топ-100 журналу Time як найвпливовіші люди.
Мінкульт позбавив Арку «дружби народів» у Києві статусу пам’ятки.
Суд дав 12 років полоненому росіянину за розстріл цивільного в автівці біля Бучі.
Словацький прем’єр заявив, що Росія ніколи не піде з Криму та Донбасу.
Інститут вивчення війни оприлюднив загрозливий для НАТО сценарій поразки та повної окупації України Росією.
Речниця Гуменюк спростовує звинувачення з колективного звернення журналістів про її відставку.
Канали в ефірі спільного телемарафону (порівняння)
Структура ефірних блоків
Структура ефірного блоку каналу «Інтер» була звичною для ранкового слота: щопівгодини були 10-хвилинні випуски новин, решту часу — гостьові студії. З 10-ї ранку години починалися 13-хвилинними новинами, продовжувалися гостьовими студіями.
Структура ефіру каналу «Ми — Україна» була стандартною: ефірні години починалися 15-хвилинними новинами, продовжувалися гостьовими студіями.
Структура ефіру Першого каналу Суспільного була звичною для вечірнього слота: ефірні години починалися випусками новин (були 30-хвилинний і 15-хвилинний), продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск, наступна година була повністю гостьовою.
Структура ефіру каналу «1+1» була звичною для ранкового ефіру: до 10-ї ранку щогодини було по два випуски новин (15-хвилинні на початках і 8-хвилинні «посередині»), решту часу були гостьові студії. О 10-й ранку був 15-хвилинний випуск новин, далі була гостьова. А в 11-й був годинний випуск новин.
Структура ефіру каналів ICTV та СТБ була звичною: 15-хвилинні новини чергувалися з 15-хвилинними випусками новин, замість яких часом були фільми або ж фрагменти недільного тижневика «Факти тижня».
Структура ефіру каналу «Рада» була такою: ефірні години починалися 15-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями. О 19:30 були «короткі новини» (10 хвилин). О 20-й був годинний підсумковий випуск, наступна година була повністю гостьовою.
Новинна складова
Новинна складова проаналізованих чотирьох годин ефіру каналу «Інтер» була такою: 6 репортажних сюжетів і 5 прямих ввімкнень. У гостьових студіях побувало 4 ньюзмейкери.
Новинна складова проаналізованого ефіру каналу «Ми — Україна» була слабкою в репортажній частині — лише два репортажні сюжети й одне пряме ввімкнення. У гостьовій студії побували 5 ньюзмейкерів.
Новинна складова проаналізованого ефіру Першого каналу Суспільного була такою: 7 репортажних сюжетів і 3 прямих ввімкнення. В гостях побувало 4 ньюзмейкери.
Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «1+1» була слабкою в репортажній частині: лише 2 репортажних сюжети й одне пряме ввімкнення. У гостьовій студії побувало 3 ньюзмейкери.
Новинна складова проаналізованого ефіру каналів ICTV та СТБ була такою: 4 репортажні сюжети, 2 прямі ввімкнення, 3 гості-ньюзмейкери.
Новинна складова проаналізованого ефіру каналу «Рада» була такою: один спецрепортаж, 7 прямих ввімкнень і 6 гостей-ньюзмейкерів.
Гостьові студії
У гостьових студіях каналу «Інтер» протягом чотирьох годин ефіру побувало 8 людей: 4 ньюзмейкери, один речник, 2 експерти й один учасник подій.
У гостях каналу «Ми — Україна» протягом чотирьох годин ефіру побувало 12 людей: 5 ньюзмейкерів, 6 експертів і один журналіст.
У гостьових студіях Першого каналу Суспільного протягом чотирьох годин побувало 14 гостей: 4 ньюзмейкери, 2 речники, одна радниця, 5 експертів, журналіст і учасник подій.
У гостьових студіях каналу «1+1» протягом чотирьох годин ефіру побувало 17 гостей: 3 ньюзмейкери, 3 речники, 2 експерти й 9 учасників подій.
У розмовних студіях каналів ICTV та СТБ протягом чотирьох годин ефіру побувало 6 гостей: 3 ньюзмейкери і по одному речнику, експерту й учаснику подій.
У гостьових студіях каналу «Рада» протягом чотирьох годин ефіру побувало 13 людей: 6 ньюзмейкерів, 4 речники, 2 експерти й один учасник подій.
Представлення різних фракцій парламенту в гостьових студіях марафону (в межах повних ефірів каналів) було таким: представники фракції «Слуга народу» побували в ефірі марафону 8 разів (Олена Шуляк на «Інтері», Єгор Чернєв і Євгенія Кравчук — на каналі «Ми — Україна», Єгор Чернєв і Олена Мошенець — на ICTV та СТБ, Єгор Чернєв, Євгенія Кравчук і Марія Мезенцева на «Раді»). Крім того, в ефірі побував один представник «Батьківщини» (Сергій Соболєв на Першому каналі Суспільного). Інші фракції представлені не були. В ефірі каналу «1+1» нардепів не було.
Порушення стандартів
Стандарти журналісти каналу «Інтер» у межах проаналізованого ефіру порушували 316 разів. Це по 79 порушень на годину, або ж більш як по порушенню на хвилину ефіру в середньому. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 226 разів, майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 63 рази. Найбільше було подачі фактичної інформації без будь-яких посилань на її джерела. Стандарт точності порушували 22 рази, головно некоректним поєднанням картинки й тексту. Крім того, 4 рази порушили стандарт повноти інформації. Інші стандарти не порушували, натомість було одне порушення етичних норм журналістики.
Стандарти журналісти каналу «Ми — Україна» порушували цього дня 327 разів. Це майже по 82 порушення на годину ефіру в середньому або ж майже по 1,5 порушення щохвилини. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 172 рази, майже все це були журналістські оцінки в новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 85 разів. Майже половину з цих порушень становили узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. 32 рази порушували стандарт точності, майже все це були невідповідності між картинкою і текстом у сюжетах і БЗ. 31 раз порушували стандарт повноти інформації, переважною більшістю з цих порушень була повна відсутність інтершуму на відео. 7 разів порушили стандарт доступності подачі інформації. Інші стандарти не порушували.
Стандарти журналісти Першого каналу Суспільного порушували 121 раз, це більше ніж 30 порушень на годину ефіру в середньому, або ж більш як по порушенню що дві хвилини. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 55 разів, майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 48 разів. Цього разу (доволі несподівано для мене) найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації, майже половина всіх порушень стандарту. Стандарт точності було порушено 11 разів, найбільше було невідповідностей між картинкою і текстом у сюжетах і БЗ. Крім того, 5 разів порушили стандарт повноти інформації та 2 рази стандарт доступності її подачі. Інші стандарти не порушували.
Стандарти журналісти каналу «1+1» порушували 341 раз, це більш як по 85 порушень на годину і майже по півтора порушення на хвилину ефіру в середньому. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 184 рази, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності було порушено 101 раз, найбільше було інформації та відео, взятих із телеграм-каналів і соцмереж. З 41 порушення стандарту точності більшість були невідповідностями картинки й тексту в БЗ і сюжетах. Крім того, 8 разів порушили стандарт доступності подачі інформації та 7 разів — стандарт її повноти. Інші стандарти не порушували.
Стандарти журналісти каналів ICTV та СТБ порушували 267 разів. Це майже по 67 порушень на годину або ж більш як по порушенню на хвилину ефіру в середньому. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 170 разів. У більшості випадків це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 72 рази, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. 22 рази порушували стандарт точності, все це була невідповідність картинки й тексту за кадром у БЗ, сюжетах і прямих ввімкненнях. Крім того, по одному разу порушили стандарти повноти інформації та доступності її подачі. І було одне грубе порушення етичних норм професії.
Стандарти журналісти каналу «Рада» порушували 351 раз. Це майже по 88 порушень на годину або ж майже по 1,5 порушення на хвилину ефіру в середньому. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 228 разів. Більшістю з цих порушень були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Утім було й дуже багато неавторизованих міркувань ведучого гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 62 рази, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. 32 рази порушували стандарт точності, переважно невідповідністю картинки й тексту за кадром у сюжетах, БЗ і прямих ввімкненнях. Стандарт повноти інформації було порушено 24 рази, майже все це була повна відсутність інтершуму на відео в сюжетах і БЗ. Крім того, 5 разів порушили стандарт доступності подачі інформації.
Прояви політичного піару
Протягом проаналізованого ефіру каналу «Рада» цього дня було 4 прояви політичного піару. Двічі цитували з соцмережі керівника ОП Андрія Єрмака (без реальної новини). З неналежним загостренням уваги згадували про виступ голови ВР Руслана Стефанчука в ПАРЄ (теж без новини). Невиправдано згадували фракційну приналежність до депгрупи «За майбутнє» нардепа Сергія Рудика в опитуванні народних депутатів.
Рідкісний випадок! Проявів політичного піару в проаналізованих ефірах усіх інших каналів не було.
Російські наративи й токсичні медіаперсонажі
У гостьовій студії каналу «Інтер» побував токсичний гість — «юрист і аналітик» Андрій Вігірінський, який тезово обґрунтовував російський наратив про «здачу України західними союзниками».
У проаналізованому ефірі каналу «1+1» був російський наратив — ведуча говорила як про факт про поширювані росіянами відео з «українськими ухилянтами на європейських курортах». Токсичних медійних персонажів не було.
Російських пропагандистських наративів у проаналізованому ефірі каналу «Рада» цього дня не було, гостьові студії вів токсичний ведучий каналу Назар Довгий.
Російських наративів і токсичних медійних персонажів у проаналізованих ефірах каналів «Ми — Україна», Першого каналу Суспільного, ICTV та СТБ не було.
Скриншот відео: Факти ICTV/ютуб
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog’a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
Долучитись