25 грудня 2024 року під час нового масованого удару Росії по Україні було зафіксовано, що одна з ракет Х-101 пролетіла 140 кілометрів у повітряному просторі спочатку Молдови, а потім Румунії, і врешті-решт просто впала в одному з західних районів нашої країни, не завдавши шкоди.
Якщо ситуація з Румунією виглядає більш-менш зрозумілою, оскільки ця країна не прагне "ескалувати" конфлікт з огляду на колективну волю Альянсу, то у випадку з Молдовою варто підкреслити, що ця країна фактично не має власної протиповітряної оборони, тому їй нічим перехоплювати крилаті ракети та дрони РФ, що проникають в молдовський повітряний простір.
Як ми можемо зрозуміти, відсутність у Молдови власної протиповітряної оборони є одним із факторів, що враховуються російськими військовими при плануванні дронових та ракетних атак на Україну, коли ворожі засоби ураження можуть пролітати через повітряний простір сусідніх країн і "вистрибувати" вже в повітряному просторі західних регіонів нашої держави.
Говорячи про фактичну відсутність ППО у Молдови, ми спираємося на такі дані. Наприклад, довідник The Military Balance 2024 стверджує про наявність в складі збройних сил Молдови одного зенітно-ракетного полку, що складається з трьох пускових установок ЗРК С-125, який по суті є "ядром" наземної компоненти протиповітряної оборони цієї країни.
Однак точність цих даних викликає сумнів, оскільки в пресі можна знайти інформацію про те, що ще в 2010-х роках всі свої наявні С-125 Молдова продала через офшорні структури. Таким чином, виявляється, що молдовські військові на даний момент не мають боєздатних ЗРК, хоча до 2020 року Міноборони Молдови демонструвало під час різних заходів транспортно-заряджальні машини до С-125 разом із ракетами.
До цього можна додати публічні дані про те, що лише у грудні 2023 року Молдова отримала першу сучасну РЛС, придбану у французької компанії Thales, йдеться про Ground Master 200. Це означає, що молдавські військові мають проблеми не лише з перехопленням російських ракет, але й навіть із засобами виявлення повітряних цілей.
Що стосується даних по армійській ППО Молдови, то там зафіксована наявність лише 28 установок ЗУ-23-2 та 11 гармат С-60, без жодного ПЗРК.
По авіаційній складовій збройних сил Молдови наведені такі цифри: два Ан-2, шість Мі-8 та один навчальний Як-18; при цьому "за дужками" залишилася доля шести молдовських МиГ-29, які з 1990-х років зберігаються на складі, і на яких Кишинів так і не зміг знайти покупців.
Загалом ситуація виглядає парадоксальною: хоча територія Молдови складає всього 33,84 тисячі квадратних кілометрів, що лише на 500 квадратних кілометрів більше, ніж Одеська область, молдовські військові фактично не мають чим захистити своє небо, і цю проблему навряд чи можливо швидко вирішити.
Цим, власне, і користується Кремль, коли направляє свої ракети та дрони через молдавську територію.