НАТО та США не закриють небо над Україною, як над Ізраїлем. Пояснюємо, чому

Після атаки Ірану на Ізраїль президент України Володимир Зеленський закликав союзників захистити небо України подібно до того, як це відбулося уночі 14 квітня 2024 року над територією Ізраїлю. «Рішучі дії союзників в Ізраїлі не допустили втрати інфраструктури країни», – написав після атаки Зеленський.

Після публічних «запитань» від української влади, чому союзники по НАТО не збивають російські ракети та безпілотники над Україною так само, як над Ізраїлем, речник Держдепартаменту Метью Міллер сказав, що «таке порівняння абсурдне» і «США віддані допомозі України з першого дня». Однак який такий спеціальний статус має Ізраїль для США та інших союзників?

Статус основного союзника поза НАТО

Ізраїль має статус основного союзника США поза НАТО (Major Non-NATO Ally, MNNA – ред.), відтак як це неодноразово пояснювали американські чиновники, «якщо у Ізраїлю біда, США буде там».

Подібний статус мають ще 18 країн у світі, зокрема Австралія, Бразилія, Південна Корея, Японія. Останньою цей статус отримала Колумбія у 2022 році.

Що означає цей статус?

• Можливість позичати необхідні для спільних досліджень і розвитку матеріали та устаткування.
• Можливість розміщення військових резервних запасів на території країни поза військовими об’єктами США.
• Можливість укладати угоди щодо спільного забезпечення тренування на двосторонній і багатосторонній основах, якщо угода є взаємною і передбачає відшкодування прямих витрат США.
• Для країн південного і південно-східного флангу НАТО – можливість на пріоритетній основі отримувати надлишкові оборонні матеріали.
• Можливість закупівлі боєприпасів зі збідненим ураном.
• Можливість укладати меморандуми про взаєморозуміння чи інші угоди з Міністерством оборони США про спільні оборонні дослідження.
• Компанії з країн із цим статусом можуть, як і компанії з країн НАТО, змагатись за контракти на ремонт і підтримку обладнання Міністерства оборони США за кордоном.
• Дозволяє фінансування закупівлі устаткування з виявлення вибухівки та інших антитерористичних досліджень у рамках робочої групи Міністерства оборони США з технічної підтримки.

Водночас Державному департаменті підкреслюють, що статус не передбачає безпекових зобов’язань із боку США.

І хоча кожна з цих країн використовує цей статус по-своєму, Ізраїль вибудував зі США відносини, коли військову допомогу можна порівняти за обсягом з сумарною військовою допомогою Вашингтону всім європейським країнам. Звичайно, із врахуванням того, що європейські країни не мають такої постійної загрози та ризиків.

Журналіст та публіцист Віталій Портников зауважує, що Ізраїль свою систему безпеки вибудовував десятиріччями, починаючи від боротьби за існування 1948 року та «Війни судного дня». Тоді, нагадує Портников, Ізраїлю «ніхто не хотів надавати ані літаки, ані захищати небо. І навіть погрожували застосувати ядерну зброю, якщо США не будуть надавати достатньої кількості зброї».

Україна може отримати такий статус?

Статус основного союзника поза НАТО для Києва, на думку аналітиків, – примарна перспектива, хоча українські народні депутати ставили на порядок денний звернення за цим статусом до Конгресу США.

Оскільки наш народ хитався то в одну, то в іншу сторону і намагався проскочити між крапельками, то і результат ми маємо такий, який маємо

Ігор Семиволос

На думку Ігоря Семиволоса, виконавчого директора Центру близькосхідних досліджень, Київ й сам частково винен у цьому: «Для того, щоб мати таких союзників, треба над цим працювати не останні декілька років, а працювати впродовж тривалого часу. Оскільки наш народ хитався то в одну, то в іншу сторону і намагався проскочити між крапельками, то і результат ми маємо такий, який маємо».

Ядерна зброя

Ще одним важливим фактором нетотожності сценаріїв є відсутність ядерної зброї у Ірану. Від початку повномасштабного вторгнення в Україну російський президент Володимир Путін та інші російські чиновники неодноразово відверто погрожували ядерною зброєю будь-яким країнам, які захочуть допомогти Україні та втрутитися у війну.

Саме через це, на думку аналітиків, Захід так довго вагався із наданням Україні важкого озброєння і досі вагається із передачею Києву, зокрема далекобійних ракет.

Захід сприймає ризики війни із Росією як «дуже високі та катастрофічні», вважає аналітик Ілля Куса. На його думку, переконати Захід, що це не так, Україна не змогла досі й навряд зможе у майбутньому.

У ситуації із Ізраїлем та Іраном все було більш очікувано – Захід розумів, що Іран не піде на подальшу ескалацію конфлікту і навіть потенційної загрози ядерної війни не було.

Географія та власні можливості захисту

За даними ізраїльської армії, загалом під час атаки Іран випустив 170 безпілотників, понад 30 крилатих ракет і понад 120 балістичних ракет в напрямку Ізраїлю. Утім, майже половина іранських ракет не запустилась або впала, повідомляє американський телеканал Fox News з посиланням на джерело.

Варто пам’ятати, що Іран не має прямого кордону з Ізраїлем і випущеним ракетам та безпілотникам довелося долати шлях через повітряний простір інших країн, таких, як Ірак, Сирія та Йорданія.

Відповідаючи на запитання Радіо Свобода, верховний представник ЄС Жозеп Боррель вказав, що на шляху іранських ракет та безпілотників були військові бази союзників, які треба було захищати.

«Іранська атака включала ракети, що проходили через авіабази, що належать Франції, США та Йорданії, які також захищали свої авіабази. І в Україні цього не відбувається. В Україні немає авіабаз, що належать США, Великобританії чи Йорданії. Або в будь-якій частині території, над якою будуть літати російські ракети. Тому ці дві ситуації не можна порівнювати, оскільки вони різні», – відповів Боррель кореспондентці Радіо Свобода.

Також політик зазначив, що Ізраїль має «Залізний купол» – систему ППО, на будівництво якої пішли роки і чимало коштів.

Як відомо, союзники збивали іранські ракети та БПЛА поза повітряного простору Ізраїлю на територіях тих країн, які не мають ядерної зброї.

На думку Віталія Портникова, якщо союзники України почнуть знищувати російські ракети, їм доведеться це робити на території РФ, а це означатиме прямий конфлікт із НАТО.

Що робити Україні?

Перебої із постачанням систем ППО від західних союзників роблять українські міста та об’єкти інфраструктури надто вразливими. На думку Іллі Куси, така тенденція може зберігатися, адже війна Росії проти України в очах Заходу має бути «контрольованою в ескалації та стримуваною».

Відповідно, пряме втягування у війну з РФ по «ізраїльській моделі», на думку аналітика, «може відбуватися в керованому руслі, згідно з політичним рішенням в певній перспективі, або не відбутися взагалі».

На думку Віталія Портникова, Україна може отримати гарантії безпеки, в тому числі закрите небо, лише будучи членом НАТО. Однак для цього країні потрібно буде пройти чимало трансформацій, зокрема відступити від ідеї «соціальної держави» і витрачати більшість коштів на озброєння, а не на соціальні пільги.

Для підготовки матеріалу були використані коментарі:

Віталія Портникова – журналіста та публіциста;

Іллі Куси – аналітика українського Інституту майбутнього;

Ігоря Семиволоса – виконавчого директора Центру близькосхідних досліджень.